Микола Миколайович Сологубов (Микола Сологуб) народився 6 серпня 1969 році у Києві . Батько, Микола Васильович Сологубов (Сологуб), народився в Киргизії та рано втратив батьків, відомий радянський художник. З литовських вельмож закінчення прізвища русифіковане.
Його дідусем по матері був відомий український еврейський поет Матвій (Мотл) Давидович Гартсман. Він пішов на війну добровольцем і загинув на фронті в 1943 році. В Миколи е брат - художник Матвій Вайсберг.
Микола Сологуб навчався в Київській республіканській художній школі для обдарованих дітей, спеціалізувався на скульптурі. Але, у віці 14 років його вигнали з негативною характеристикою для поведінки і він зміг закінчити лише школу для сліпих та глухих, ні в який іншій учбовий заклад з такою характеристикою його брати не погодилися.
Усі ці події унеможливили офіційне продовження мистецької освіти. Займався самоосвітою, вивчав філософію, історію мистецтв, працював лаборантом у Київському відділенні Львівського поліграфічного інституту.
Художню освіту він отримав від батька. З дитинства він малював у своїй майстерні, що знаходилась на Андріївському узвозі, у Києві, а коли місто почало відкривати галереї, у 1989 році Микола почав з ними співпрацювати. Кар’єра сучасного художника склалась одразу.
Зараз майстерня знаходиться на Подолі. А на пленері в хаті, де влітку майстер влаштовує вистави, виставляючи картини на паркані та на стінах будинку, подумки подорожуючи в різні країни та епохи. Особливе місце у творчості Миколи - освоєння підземного простору, він створив музей своеї творчої долі, наповнивши його предметами мистецтва та художньо прикрасивши труби, що йдуть у світ пекла, яке метафорично і е життя.
З дитинства йому було цікаво відкрити картину світу, яку він знайшов у античних культурах, але не знайшов у сучасному житті і тому малював її, проводячи паралелі між творами мистецтва в різних країнах. Демонстрував семіотичний знак існування такої картини світу, намагаючись отримати відповідь сучасника, покладаючись на здоровий глузд.
Техніка, яка дозволяє художнику наблизитися до своєї мети - злиття книжкової графіки та скульптури. У своїх роботах, висловлюючи ідею втрати площини полотна - колишнього значення картини (міфу) - митець створює знак цього міфу новими ,доступними йому засобами, демонструючи поза полотном, розфарбовуючи скульптуру, доповнює полотно тривимірними елементами. Він шукає нову мальовничу мову, яка поверне картині її колишнє значення - ознаку справжньої творчості.
Робота Миколи Сологуба відома в Києві та європейських країнах.
Деякі виставки:
2013 р. "Сингулярність", Театр Сузір'я, Київ.
2014 р. "Живопис", м. М-17 (особистий).
2014 «Діотіма», Музей російського мистецтва, Київ.
2015 Фонд толерантності, Польща.
2017 21-24 квітня, Art Expo NY. Нью-Йорк, США.
2017 р. Національний музей Шевченка «Червоний Будда». Київ. 20.06 - 02.07 (особистий).
2018 ArtWeCan. Фестиваль еротичного мистецтва-ярмарок Київ. Дукат.
Роботи зберігаються у колекціях:
Національний музей "Київська художня галерея".
Національний музей Тараса Шевченка, Київ.
Музей - майстерня. Івана Кавалерідзе, м. Київ.
Збірка Ігоря Диченка «Мистецький арсенал», Київ.
Бердичівський історичний музей. Бердичів, Україна.
Музей Тараса Шевченка, Пекін, Китай.
Музей сучасного мистецтва Гамбасі Термо, Тоскана, Італія.
Культурний центр. Кеннеді, Нью-Йорк, США.
Meno Fortas - драматичний театр режисера Еймунтаса Някросія у Вільнюсі, Литва.
Державний академічний театр Руставелі під керівництвом Роберта Робертовича Стуруа у Тбілісі, Грузія.
Участь у міжнародних симпозіумах та мистецьких фестивалях:
2008 р. Симпозіум європейських художників. Тоскана, Італія.
2008 Арт-Київ. Український дім. Київ.
2009 р. "З колекції Соколова" Калгарі. Канада (особиста).
Разом з Андрієм Гущином Микола заснував літературно-мистецький журнал «Гільгемеш», який він ілюстрував довгі роки та в якому публікував свою літературно-філософську працю «Епос вигаданого українського поета та художника Нівкіна, ким ми всі є».